Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
Поэзия : Камнями его закидали - Виктор Голубев Тут тема, вечная,об убийстве-не сколько физическом, сколько духовном и интелектуальном. Вот в коллективе работник не понравился своей смелостью взглядов или талантливостью, боясь его лидерства-и они его уничтожают,чтобы один из них смог стать примитвным,но мощниым лидером.
Тема вечная о выдавливании оригинальных и талантливых из разных сфер человеческого бытия. Понятие идола-это причина для уничтожения, возможно он отстаивал взгляди, кого-то, ранее до него уничтоженного. То же самое -и в древности, и в наши дни...Почему "с тоской"?-Новый идол осознает свою ничтожность... А побудила меня к написанию стихотворения фраза из Библии.
